*****
О, вітре, віднеси війну,
Мов листя восени,
У непроглядну далину,
Щоб не було війни
У нашім рідному краю,
А також в світі всім.
Благаю я тебе, молю.
Хай буде мир на нім.
Війна ж лиш сповненая зла
Й ненависті до всіх.
О, чом вона до нас прийшла?
О, за який же гріх
Ми терпимо її всі знов
У рідній стороні
І проливаєм сльози й кров
Лиш, борючись в борні?
Та де ж бо справедливість тут?
Яка ж у цьому суть,
Коли одних позбувшись пут,
Інакшії кладуть
На нас? Але ми розірвéм
І їх та цій війні
Кінець нарешті покладем.
Не бути їй більш! Ні!
Ми не здамося ворогам.
Вони не скорять нас,
А доля посміхнеться нам
Усім. Настане час,
Коли до перемоги ми
Солодкої дійдéм,
Обороняючи грудьми
Державу нашу. Йдем
До неї. Хай не кожен з нас
До неї дійде, та
Усе ж її настане час.
Це – нашая мета.
Євген Ковальчук, 09. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2023
автор: Євген Ковальчук