Дрібний дощ лоскоче тишу
І біжить цівкою по шклу.
Я листа тобі напишу,
Про долю незвичну - згірклу.
Писав листа, рука тремтіла,
А небо вкрила сіра вуаль.
Гірка сльоза в очах блистіла,
Сріблястий дощик сховав печаль.
Проміння свічі горіли,
Тм'янів вогонь у каганцю.
Кудись весни відлетіли
І пробіг смуток по лицю.
І в цій щоденній круговерті,
Загубили світлі почуття.
Фарби засохли у мольберті,
Втекли наші мрії в небуття.
А дрібний дощ смуток змиє,
Змалює нові картини.
В минуле двері закриє,
Звільнить душу від рутини.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: Віктор Варварич