Ой, ти, дубе старий і могутній,
Всього бачив за свій довгий вік,
Але звірств, які нині присутні
В Україні згадати не зміг.
Хилить віти той дуб у скорботі,
Бо невинних вбивають дарма
Проклятющі ті вороги-орки,
Совісті у них зовсім нема.
Будете ще рятунку шукати
Ви від нас - і цивільних й бійців
Та й від Божої кари сховатись
Вам не вдасться за цей страшний гріх.
Стане вільною Україна-мати,
Докладемо до цього зусиль.
Дуб зрадіє і буде співати
Величальну героям усім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський