Знайомою вулицею мов іду,
Вона в мені піснею літ відгукнеться
І образів жилка пульсує та б'ється –
То може іду по своєму ж сліду?…
А треба, скажімо, чужі нам сліди?
Свої ж навіть серцю настільки дорожче –
О Мамо, о небо, рідненький наш Боже,
Як юні ці сходи спасти від біди?
Ой, скіль накопичено в світі проблем –
Немов би на них лЮдський клин весь зійшовся?
Нам вчасно було б позбавлятись дилем,
Що б їх поступово не стало би зовсім…
Потилицю чешем в останнійший зліт,
Не знаючи за що тепер всім хапатись?
І землі й річки майже лиш не весь світ…
Планету б ще іншу? – земляни-лукавці.
26.03.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: Променистий менестрель