Немає часу у нас, та й ніколи не буде досить
Не засну з тобою, щоб не втратити невидиме доленосне
Хочу ще і ще відчувати тебе в невловимому диханні,
Як не будеш поряд - воно насниться мені
Тобі не нарадуюсь, не нап’юся губами твоїми,
Хоч ти в мені завжди думками ,тілом і іменем
Та не можем ми з тобою втолитися тишею -
Бо смерть навкруги ходить невтішена …
Чатує, ворогів тримає у схованках
Провокує, відстежує оберти нашого колеса…
…Щоб втопитися їй в сльозах моїх, не знаючи броду
До наших життів ,сердець, до святої свободи.
А тобі і мені чекати і рухатись безупинно,
І вірити в нас, в майбутнє вірити - щоподиху…щохвилини
© Олена Зінченко 26.03.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: Zinthenko Olena