Сокіл

Не  голуб  літає  у  вирі
Все  стежить  за  думкою  днів
Із  давніх  давен  із  віків
Не  він  все  буває  у  сирі

Лиш  сокіл  не  просто  та  пташка
Що  хоче  полинути  в  даль
Не  бачити  більше  цю  маль
Вона  все  у  небі  іскриться

Вона  підкоряє  покрови
Із  поглядом  птаха  уже  погибає
Лише  це  створіння  немовби  трава
Усі  покриває  широкі  діброви

Це  цар  у  повітрі
Володар  що  лине
Із  часом  звичайно  у  тиші  знов  плине
Літає  у  тихім  і  ніжному  вітрі

Він  був  і  залишиться  в  полі
В  купі  із  тінню  із  мило  ніжною  лінню
Все  створює  ніжність  красінню
Щоб  жить  у  своєму  лиш  морі
19.11.2003        (Яресько  Я.М).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2023
автор: Ярослав Яресько