Поглянь, дивись, бач - закипає світ!
Роззуйся, перш як йтимеш берегами.
Не бійся стоголосся буйноцвіть -
То проростають дикорослі трави.
Така вода солодка на губах,
Для зцілення скубнеш м'яку травичку.
На золотих, весняних берегах
Загубиш, ніби юність, черевички.
Загубиш день, ввійдеш у тиху ніч,
І серцю знов захочеться кохати.
І вже малюєш пензликом да Вінч..
Своє весняно верболозне щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2023
автор: Олена Жежук