НЕ ЗМІГ

Тебе  я  з  пам’яті  не  стер,
І  відштовхнути  не  вдало́ся…  
То  як  же  буть  мені  тепер?
В  думках  і  серці  ти  є  й  досі.

Без  тебе  вчився  я  пожить,
Без  тебе,  наче,  та…  з  тобою,
Не  зміг  тебе  я  відпусти́ть…
У  боротьбі  з  сами́м  собою.

Хотів  тебе  я  відштовхнуть,
Наговорив  багато  всьо́го,
Хотів  закреслить  все,  забуть,
Та,  ма́буть,  мало  було  цьо́го.

Альбом  хотів  перегорнуть,
Світлини  всі  повидаляти,
Та  в  серці  й  пам’яті  живуть,
А  їх  непросто  спопеляти.

Хотів  без  тебе,  та  не  зміг,
Хоч  ти  –  і  біль,  і  насолода.
Пройти  нам  безліч  ще  доріг…
Завдав  десь  болю…  дуже  шко́да.

Тебе  я  в  пам’яті  зберіг
Й  стирати  більше  я  не  стану,
Без  тебе  бути  я  не  зміг,
Тобою  жить  не  перестану.

27.03.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР