Ну, що б тобі іще сказати?
Я всюди нібито своя,
А в снах вертаюся до хати,
Де верби з липами стоять.
Усе вдається на чужині,
Я не жалкую зовсім, ні,
Але коріння з України
Додому тягне, як магніт.
І що воно таке із людом?
Пульсує в кожнім ген віків -
Куди б не їхали, усюди
Нас тягне до землі батьків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2023
автор: ЛУЖАНКА