Мело, мело по всiй землi
В усi надiли.
Свiча горiла на столi,
Свiча горiла.
Немовби влiтку комашня,
На вогник ясний
Злiтались з двору до вiкна
Сніжинки рясно.
Ліпила віхола на склі
Кружки та стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На стелi, мов на полотнi,
У ореолi -
Сплетiння рук, сплетiння ніг,
Сплетiння долi.
I черевичок з нiг - ще б пак! -
На килим падав,
I віск сльозами з нічника
На плаття капав.
I все губилось в сніжній млі,
Густiй та білiй.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Вогонь над свiчкою кружляв,
І жар спокуси,
Мов ангел, два крила здiймав
В хмiльнiй задусi.
Весь лютий вiхоли мели,
I раз од разу
Свіча горіла на столі
Вогнем незгасним.
OSAlx 2о22-о9
Годфрид Схалкен
*
Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья,
И падали два башмачка
Со стуком на пол,
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И все терялось в снежной мгле,
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2023
автор: Под Сукно