Пролило на сонний став
Небо глек тонкої мли.
Місяць сяйвом приласкав
Комиші, що прилягли.
Джерелянок ніжний спів
Затопив цвітучий край,
З ними ж басом забутів
Насторожено бугай.
Понад берегом сусак
У намул бадиллям вгруз –
В нім втаїлись хитрий квак
І цибатий чорногуз.
Скрізь дрімота розтеклась,
Аж до муті глибини:
Стих у рдеснику карась,
Знишкли й ледарі-лини.
В ароматі росних трав
Враз прочнулись комарі.
І на дзеркалі заграв
Відблиск першої зорі.
[i]20.ІІІ.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: Прозектор