колись давно на ці землі напали вороги,
які грабували й палили села, вбивали жителів,
а красивих молодих дівчат брали в полон,
щоб пізніше продати їх у рабство.
Одного разу, переправляючись через Чорний ліс,
вороги зупинилися біля Чорного ока, щоб відпочити.
Полонені дівчата вирішили, що краще померти на своїй землі,
аніж жити в неволі.
Вони непомітно вибрались на гору Чорного ока
та кинулися з неї вниз.
З того часу зі скали почали капати краплі води,
які з часом перетворилися на невеличкий водоспад
як знак великого горя та неймовірної відданості рідній землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: NaTa Ly