ВЕРВИЧКА Й НАДІЯ

ВЕРВИЧКА  Й  НАДІЯ

МОЛЮ́  Й  НАДІЇ  НЕ  ВТРАЧАЮ

Тримаю  вервичку  в  руках
Й  молю́  моли́тви  без  упину…
Чому́  війна,  неначе  птах,
До  нас  все  далі  й  далі  лине?

Благаю  Бога,  щоб  поміг
Війну  з  ординцями  спинити,
Щоб  щезли  орки,  наче  сніг,
І  в  МИРІ  ми  зостались  жити.

Лягаю  й  вервичку  молю́,
Встаю  і  знов  беру́  у  ру́ки,
Пішли  із  ворогом  на  прю…
На  нас  летять,  неначе  круки.

Аби  Всевишній  відвернув
Від  нас  убивців-сатанистів,
В  опіку  всіх  нас  огорнув,
Закрив  щитом  від  терористів.

Аби  не  гинув  неньки  цвіт,
Щоб  не  росли  війни́  могили,
Аби  пропав  й  ворожий  слід
Й  жалобні  дзвони  не  дзвонили.

Тримаю  вервичку  в  руках,
В  зернятка  віру  я  вплітаю,
Аби  війни́  скінчився  жах,
Молю́  й  надії  не  втрачаю.

29.03.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023  

                                     ***

Тримаю  вервичку  в  руках
І  милитви  шепчу  я  Богу,
Щоби  війни  забрав  він  жах
І  дарував  нам  Перемогу.

Благаю  Бога,  щоб  поміг
Русню  прокляту  подолати,
Щоби  нарешті  народ  зміг
Спокійно  жить  й  спокійно  спати.

Аби  пропав  ворожий  слід,
Щоб  не  росли  війни  могили
І  щоби  клятий  той  сусід
Більш  воювати  не  мав  сили.

Щоби  Всевишній  відвернув
Від  нас  ту  нечисть  препогану,
Щоби  нас  миром  огорнув,
А  Україні  приніс  славу.

Тримаю  вервичку  в  руках,
Молюсь  на  кожній  в  ній  зернині,
Щоб  Бог  забрав  все  горе  й  страх
Й  зберіг  життя  кожній  людині.

30.03.23  р.

©Стефанія  Терпеливець,  2023

НА  ПЕРЕМОГУ  СПОДІВАЮСЬ

Тримаю  вервичку  в  руках…
Молитва,  біль,  думки́,  Вкраїна,
Жахіття  бачимо  у  снах,
Болить  нестерпно  й  солов’їна.

Потворів  щоб  позбулись  ми,
Щоб  не  лякались  ми  тривоги,
Щоб  не  вмивалися  слізьми́
І  дочекались  ПЕРЕМОГИ.

Зерня́тка  вервички  усі,
Неначе  сльо́зи  й  краплі  крові,
Це  сум,  і  страх,  і  крик  душі́,
Який  звучить  у  кожнім  слові.

Благання  Бога,  сльо́зи,  біль,
Душа  і  серце  рвуться  в  шмаття,
Багно  ординських  божевіль,
Вкраїни  бачимо  розп’яття.

Та  молитви́  молю́  усі,
Щоб  розіп’яти  не  зуміли,
Щоб  ми  вмивалися  в  росі
Й  герої  наші  не  німіли.

Тримаю  вервичку  в  руках,
Із  нею  я  не  розлучаюсь,
Вкраїна  й  люди  у  думках…
На  ПЕРЕМОГУ  сподіваюсь.

30.03.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2023



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР