Ви так безсоромно дивились та плакались в очі,
Шукаючи в них хоч один наймізерніший шрам,
А потім, підкравшись посеред глибокої ночі,
Ви знову хотіли віддать мою душу зіркам...
І знову так нудить від поглядів диких, зухвалих,
Що заздрісно мили, що переминали кістьми...
Не варто! Бо в мене життя - щоб і вас не спіткало,
А серце в мистецтві та музиці - пише пісні.
2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2023
автор: Володимир Науменко