Кохати душу більше за життя

Я  промінь  сонця  на  твоїх  долонях,  
Крапля  роси,  що  впала  у  волосся.  
Я  твоє  ніжне  і  п'янке  безсоння.  
Ступаю  плавно  по  душі  лиш  боса.  

Така  як  є,  спокусливо  холодна.  
Глибокий  погляд  мій  в  тобі  заліг.  
Я,  мовби  заблукала  у    безодні,  
Ти  моє  сонце,  вітер,  срібний  сніг.  

Іти  удвох  краєм  м'яких  хмаринок.  
Кохати  душу  більше  за  життя,  
Щоб  голова  хміліла  від  жаринок.  
На  двох  одна  мелодія  свята...    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2023
автор: Незламна