...А взагалі, я небезпечний...
Я небезпечний, бо я дикий.
В душі я нехтую закони
Та перевершую мораль...
Я завжди в когось буду перший,
Як Альфа, що є чоловіком...
Для мене зайві перепони,
Неначе дівчині - вуаль...
Бо не існує слова "зайве",
Як не існує слова "досить"...
Для чогось є у вовка ікли
Та пазурі, як лезо-ніж...
Він вириває, бо безкрайній,
Бо він нізащо не попросить...
Бо це бажання, хоч і світле,-
Затьмарює собою ніч...
Його бажання - це єдине,
Що має сенс на цьому світі...
Палають очі, щирий оскал
Та кров, що от-от закипить...
...А взагалі я є невинний,
Але і вільний, як той вітер...
Я вірю у Амурів постріл
Та завжди пам'ятаю Мить...
Я вірю в вовчу справедливість,
Коли шакали стогнуть долі...
Коли нездари знають місце,
А чоловік є Чоловік.
Також вважаю за немилість,
Якщо когось лишають Волі!..
Я скаженію, коли тиснуть
Та не дають звести повік!
Я скаженію від покори,
Я скаженію від безумства...
Я хочу крові, коли брешуть
Та зраджують своїм думкам,
Коли втираючи підбори
Бажають повної розпусти
Та найдавніших попіл істин
Зминають, ніби не в віках
Та кров'ю це було набито
На тінях незабутих предків...
Я скаженію, коли "після"
Шакалам всучать ордени!..
...Навиворіт постійно шите
Те, що змагається за вершість...
Потому є навершям істин:
"Немає крові без вини"!
2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2023
автор: Володимир Науменко