Щастя мiлie
Людськi надii
В журному тупику
Тож напинай-но
Синe вiтрило
Хвилю долай важку
Аста ла вiста
Рветься намисто
В кожного роду
Своi незгоди
В землю корiння
Вгрузло i тiнню
Мляво там залягло
Серце в небесну
Стримить батькiвщину
Та вiдчуваe зло
Рокiв iмлисте
Рветься намисто
В кожного роду
Злиднi-незгоди
Там де бiля броду
Починаeться розмай
Ми свiтанки згаяли дарма
Лист до небокраю
Не перейде небокрай
Тiльки угорi конаe тьма
Котиться з горба
Незграбна торба
Вщент розбиваe човна
Iнший ставати
Та будувати:
Стане ще нам руна
Рокiв iмлисте
Рветься намисто
В кожного роду
Своi незгоди
Там де бiля броду
Починаeться розмай
Ми свiтанки згаяли дарма
Лист до небокраю
Не перейде небокрай
Тiльки угорi конаe тьма
В землю корiння
Вгрузло i тiнню
Мляво там залягло
Серце в небесну
Стримить батькiвщину
Та вiдчуваe зло
Рокiв iмлисте
Рветься намисто
В кожного роду
Своi незгоди
Щастя мiлie
Людськi надii
В журному тупику
Тож напинай-но
Синe вiтрило
Хвилю долай важку
Аста ла вiста
Рветься намисто
В кожного роду
Своi незгоди
Там де бiля броду
Починаeться розмай
Ми свiтанки згаяли дарма
Лист до небокраю
Не перейде небокрай
Тiльки угорi конаe тьма
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2023
автор: Валерій Коростов