Прокидаєшся вранці,
П'єш гарячу каву,
Донатиш ЗСУ
І знов біжиш у справах,
Діти ідуть до школи,
Щось гомонять в дорозі,
Радієш, що навчатись,
Вони сьогодні можуть.
Вже звичний звук тривоги,
Продовжуємо жити
І в укриттях навчились
Важливе щось робити,
Хвилинку відпочили
І взялися за справу,
Потрібно збір відкрити
І часу дуже мало...
Потрібно написати,
Потрібно подзвонити,
А може обійняти?
І далі жити... Жити!
Хоч з диким болем в серці
Від втрат, що не вщухає,
З нас кожен розуміє,
Життя, воно триває.
Ми вистоїмо, знаю,
Мої незламні люди.
І дякую всім серцем,
Усім, хто захищає!
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2023
автор: Марія Скочиліс