В’ялий день суботній, торг не розпочатий
І базар зажурений вихваля товар.
Тут народ усякий, бідний і багатий,
Хто обновки дивиться, а хто антиквар.
Є ряд із ковбасами, молоком, сметаною,
Є зерно і птиця, вибирай на смак.
А із краю парубок, разом із коханою,
Продавали мрії, мов червоний мак.
Забагато мріють, є що продавати,
В мріях цікавіше, тож бери, купуй!
Разом з ними можна за хмари літати,
Ставай швидше в чергу, грошей не шкодуй.
Біля них стояла жіночка маленька,
Роздавала горе безкоштовно… так.
-Може стане легше …казала тихенько,
-Воно гіркувате, скуштуйте на смак.
Всі проходять мимо, ніби і не чують,
Що їм чуже горе? Нащо той товар?
Бо не зрозуміють, поки не відчують,
Який має присмак свій власний тягар.
А в кінці базару, сидить дід з табличкою,
-За годину щастя, все життя віддам!!!
Витирає сльози з очей рукавичкою,
Вже й не пам’ятає рахунку літам.
-Час летить,шановні! Цінуйте годину!
Радійте хвилині, секунду любіть!
Бо життя без щастя, ніби павутиння,
Легко розірветься, з вітром полетить…
Кажуть позавчора, совість продавали,
Розібрали швидко, бо ціна п’ятак.
Шкода, що здоров’ям ще не торгували ,
Воно в дефіциті і добре на смак.
2.04.2023р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2023
автор: Степан Олександр