Прошу, мовчи. Не говори, це зайве,
Усе неначе сказано за нас,
Не слово — погляд, дотик серце займе,
Нехай не зараз, через певний час.
Насолодися миттю, вона – і́скра,
Від спалаху в очах залишить слід.
Не розділяй, де мрія, а де дійсне,
Відчуй, що не мине й за сотню літ.
Відчуй отримані від долі знаки,
Їх сприйме серце, а не голова.
Мовчи, промовлене звучить двояко,
Лиш очі скажуть більше ніж слова.
© Олександр Попроцький
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: Oleksandr Poprotskyy