Війна
Тихої ночі український народ почув вибухи.
З Цього моменту розпочалася війна.
Підчас другої світової війни всі вірили,
що Гітлер не може заподіяти нам лиха,
навіть коли він дуже цього хоче…
Так, тепер ми сумнівалися навіть у його бажанні винищити нас…
Він перетворив у ніщо цілий народ?
Як це: викорінити населення, розсіяне у стількох країнах!
Стільки мільйонів людей! Цікаво - якими засобами?
Це у Двадцатому сторіччі!
Люди цікавились абсолютно всім, тільки не власною долею
і історією країни.
Щодня ми зустрічаємося зі смертю віч-на-віч.
Говорячи про смерть, як про ворога людства.
Проходячи довгий шлях страждань.
Тому Путін в продовж всієї війни дотримується тих же принципів,
що і під час другої світової війни Гітлер.
У двадцять першому столітті відбуваються тіж самі жахливі події.
Ми ніколи не забудемо цієї кривавої війни.
Ми ніколи не забудемо, як вбивали і катували дітей та жінок.
Ми ніколи не забудемо, як катували українських людей та полонених.
Ми ніколи не забудемо, якою ціною були звільнені українські міста та села.
Ми ніколи не забудемо наших героїв.
Ми стільки пережили. Ми думали, що немає нічого такого,
що могло б нас налякати. Але ми здригнулись від цього жаху,
який живе в ворогові до нас.
Тож, треба щось робити.
Не можна просто так дозволити себе знищити у своєму домі.
спокійно й гідно дивимося в обличчя смерті
і під захистом ночі люди обєдналися.
Бо ми тут боремося і захищаємо своїх людей.
Ми боремося і захищаємо свою батьківщину.
Ми знищемо агресора. Бо ми вільні і знаємо за що боремося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: NaTa Ly