Все менше стає друзів,
Їх була лише жменька.
Прикро, коли відходять,
Залишаючи тебе на землі.
Промовляючи власними,
Душами з піднебесся,
Що там і для тебе
Вготоване місце,
Твоєї душі.
Зберігай спокій,
Хай не спішить тіло,
Залишитися без душі.
Той час настане,
Бо очевидна правда,
Ні ліпше сказати,
Істина пересічного життя.
Радій життю,
З тими, що лишилися,
Яким би не було воно.
(Верлібр)
28 січня 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: Володимир Кепич