Так хочеться весняним тихим ранком
Прокинутись щасливою мені,
Зварити каву, відхилить фіранки
І бачити схід сонця у вікні.
Світанок - то картина неповторна,
Бо сонечко урочисто встає -
Природне явище нерукотворне
Життєву нам енергію дає.
В вікно напіввідкрите увірветься
Ранкова свіжість запаху весни.
Пташиним щебетом садок заллється,
А не гучними грозами війни.
І сонце, мов софітами на сцені
Сліпитиме промінням золотим…
Тоді, щаслива, в кожному катрені
Я доберу весняних світлих рим.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: Покровчанка