Журба... Не обіймай мене, не треба!
Взаємністю тобі не відплачу.
Блакиті пожаліла ти для неба,
Червоного у річці - досхочу.
Ти зроблена з повітря. Може, з глини.
І кольору ніякого в тобі.
Ти пригощаєш стравами з полину
Всіх поодинці і в рясній юрбі.
Але ніхто твою не хвалить страву.
І я не буду. Щось у ній не так.
Від неї відмовляюсь. Маю право
Не вішать свою душу на твій гак.
Не по дорозі, журбо, нам з тобою.
Та поки що йдемо. Журба з журбою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979218
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський