Сплелись до купи зима з весною,
В міцних обіймах застигли двоє
-Пора в дорогу,в цю мить прощання,
Насиплю снігу тобі в останнє.-
-Та пожалій же ти перші квіти,
Вони гарненькі бажають жити,
Навіщо сиплеш на них снігами,
На трави ніжні понад стежками.-
-Я знаю,сестро,ти їх зігрієш,
Буде все добре,як ти і мрієш,
Я їх згубити намір не мала,
Так,на останок, пожартувала.-
-Бувай же,сестро! Ступай ти з Богом,
Нехай щаслива буде дорога!
А я пригорну до серця квіти,
Вони ж то перші у мене діти.
Я їх душею усіх зігрію,
В усе живе я вселю надію.-
Зима подалась,Весна гуляє,
Сніжинки тануть життя триває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: Малиновый Рай