Тривожна осінь, важка зима,
Що буде далі, вже й не питаю.
Душа не просить, бажань нема,
Похмурий день без кінця і краю...
Переступаю чужий поріг,
Жахливий сон, чи безглузді жарти?
Це випадковість, реальний збіг,
Чи хтось навмисно тасує карти?
Але ж відомо - десь є межа,
Кудись веде ця земна дорога?
Я тут - не вдома, і там чужа,
Лиш сподівання на милість Бога...
Хто ж знав, що з снігом прийде весна,
Не втішить серце, і не зігріє.
Жорстока дійсність, страшна війна,
Розбила світ, зруйнувала мрії.
А час невпинно собі біжить,
Йому нічого від нас не треба...
Ми ж не навчились в цім світі жить,
По правді Божій, по волі неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: majra