РОЗМИНУЛИСЬ В ЧАСІ МИ З ТОБОЮ

РОЗМИНУЛИСЬ  В  ЧАСІ  МИ  З  ТОБОЮ

Розминулись  в  часі  ми  з  тобою  -  
Виявилась  надто  молодою,
Та  закоханість  щоразу  шепотіла,
Без  упину  з  серцем  гомоніла.

Я  не  знала,  що  мені  робити,
Так  непросто  з  почуттям  цим  жити…
Час  зостався  просто  невблаганним,
Непідступним  й  навіть  нездоланним.

Так  хотілось  в  часі  тім  зустрітись,
Ніжністю  твоєю,  щоб  зігрітись…
Лиш  в  думки́  змогла  я  оповитись,
В  відстань  часу  з  трепетом  дивитись.

Ми  з  тобою  в  часі  розминулись,
Фібрами  душі́  ми  доторкнулись,
А  воно  ж  солодке  і  болюче
І  бажання  стрітися  жагуче.

Виявилась  надто  молодою…
Й  через  відстань  часу  дорогою,
Скоротити  відстань  ми  не  в  силі.
Я  ще  тут,  а  ти  чому́сь  на  схилі.

Розминулись  в  часі  ми  з  тобою,
Хоч  ішли  ми  різною  ходою,
А  в  душі  бажання  залишилось,
Почуттям  ввійшло  і  народилось.

Та  надії  зовсім  не  втрачаю,
Всі  думки  про  зустріч  я  плекаю,
Бо  кохання  справжнє  не  згасає...
Розминулись,  та  воно  палає.


05.04.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР