Отроковиці
Діві Марії
з любовʼю присвячується
Чуєш, дочко, серце бʼється
й то мов горлиця
туркоче
і туркоче
і дорога — то до Храму
така велич Храму — конче
цю людину вийняли —
із рами
і як же воно стається? —
що душа — мить ця одна —
і віддається
Богу?
ріпак сіють в землю —
не здається
і
пак
пак
а в сонце —
злате ворухтаннячко вдається!!
чуєш, дочко, серце бʼється
що земля, яка оброблена, — сміється!..
й що ж, тепер від Храму —
і до рами?
А йде тиша, — що звільнялася ховалася від
світу-хама??
серце бʼється
із робітними руками
дорогими йдеш ногами?
Що ж в це Серце
та й проллється?!
так як це ж воно стається
ця душа — це є як мить і віддається
Богу!
Та ж — це вже в дорогу
бо в душі як є покірність —
то це вже дорога —
це — в Дорогу!..
«Се раба Господня» й —
слава —
Богу!
05.04.2023, третя седмиця
шостого (!) тижня Посту,
Київ — третій вибір
Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович