***

Воїни  боронять  наш  тихий  шлях
Під  покровом  незліченних  світів  ,
І  забивають  у  серце  ворога  цвях,
Палять  стежини  цих  огидних  слідів  .

Вірити  у  Санту  виявилось  боляче,
Бо  наші  бажання  йому  не  під  силу.
А  ми  благали  на  колінах,  і  стоячи  ,
Щоб  щастя  прийшло  у  нашу  родину  .

Ми  чимось  схожі  на  Маккалістерів,
Бездумні  ,  дурні  і  віримо  в  себе
Русняві  солдати  брудні  і  жалісливі,
Йдуть  гусаком  в  пекло,  а  ми  -  де  треба  .

Лише  одне  на  всіх  бажання,
І  тиша  ,  що  запломбовує  ніч  .
Коли  вже  зійде  зоря  та  остання  ,
Що  рубатиме  їхні  голови  з  пліч  ?

А  місяць  той,  що  небеса  цілує,
Чом  не  цілує  вірний    народ  ?
І  в  новорічну  цю  ніч  не  подарує
Партію  російських  мерців  -  колод.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979290
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: Яна К