Я кожен день пишу́ вірша́
проте не на папері , а в уяві
тебе шматую , мо́я ти душа
до кольору вечірньої заграви
Чекаю мить , коли жада́не слово
в мені́ пробудить спогади сумні
молюсь тобі я , ідоле любові
кому ж молитись , я́кщо не тобі
Сплітаю фрази у п'янкі сонети
проте для себе , лиш собі одній
себе дарую си́ній ви́сі неба
де сумно плаче зграя журавлів
Пробач мене , вогонь мого́ натхнення
пробач мене , що грішна і проста
себе дарую зви́чностям буденним
і забуваю нотувать вірша...
2008 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2023
автор: Лана Краска