Що головне для нашої роботи –
Це не потрапити в полон,
Щоб рі́дні не марніли від скорботи,
Тривога їх не крала сон.
Тому завжди остання є граната,
Як запобіжник від провалу,
І ворогам щоби була розплата,
Та як найбільше їх не стало.
А ще – каліцтва не набути,
То бути пильним на війні,
Щоб тягарем нікому і не бути,
А лиш сухим виходити з води.
Робити все не задля слави,
Без ро́зголосу діяти і метушні,
Аби і не нашкодити для справи
Ще й тим, хто поруч у борні.
У відчай і зневіру не впадати,
Аби не почуватись безпорадно.
До ворогів страху не мати,
А бити їх щосили і нещадно.
Коріння рідне відчувати,
Славетних предків родовід.
Своїх Героїв пам’ятати,
І боронити дім від усіх бід.
Кому́сь може і інше головне,
Як з кабаку́ дійти до дому,
Чи скільки з банку там зірве́ …
А нам забути би про втому...
Та, головне – аби була країна
Єдина, процвітаюча і вільна!
І щоб лунало гордо – «Україна!»,
То завжди бути духом сильним!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2023
автор: Юрій SH(Шторм)