Давно втекли рожеві сни
В хлоп’яти з берега Десни.
Ридання й крик звучать навколо.
Десь загубилась колискова…
Вогонь усюди й чорний дим,
Адже війна прийшла сюди.
І ніч – не ніч – похмурий зодчий.
Усе фіксують зорі-очі.
Минула й нинішня зима,
Та тиші не було й нема…
Хлоп’я ніколи не забуде,
Як гинули будівлі й люди,
Як їхній дім вогнем горів
Під плач і стогін матерів:
«Цьому пробачення не буде!» –
Й хрестом освячували груди.
6.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2023
автор: Ганна Верес