Попереду – незнаного жахи,
Позаду – пережитого надриви.
Є миті постріл. Злякані птахи
Шукають прихисток у неба вирві.
Реальність – суть, з якою сам на сам.
В системі індукованій психозом
Страждань очищення глибокий шрам.
Утроба небуття лоскоче розум.
Реальність – біль. Метал карбує смерть.
Мортидо стеле в ноги житнє поле.
Згрібає хаос простір в круговерть.
Єдина міць над прірвою – то воля.
Проміж осколків часу, плину зір
Є лише над собою перемога.
Людина – лантух. Там кістки і жир,
І воля – паросток у велич Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2023
автор: Пісаренчиха