Я ненавиджу більшість слів,
Бо над ними панує пустка.
Порожність без вчинків і дій,
Байдужості чорний згусток.
Тобі не спинити мене,
Я впевнений в своїх кроках.
Люцифер не думав за зло,
Як і галайда з Назарету.
І в молитві складені руки,
Подумки просять срібла.
Не багато, лише три десятки,
Того вистачить збути муки.
Того вистачить для падіння,
Не до пекла, а просто на Землю.
Бо й для пекла потрібно вміти,
Не жбурляти слова даремно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979617
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2023
автор: Іво Каценбук