*****
За далекий небокрай,
Вороги, ідіть.
В спокої наш рідний край
Врешті залишіть.
Мало краю вам свого,
Що у наш претесь?
Та ми не дамо його,
Не дамо ні весь,
Ні частину. Не дамо
Ми його вам, ні.
Ми за нього стоїмо
Й будемо в борні
Захищати до кінця,
Доки не прийде́
Перемога наша ця,
До якої йде
Кожен з нас. Настане час.
Ми таки дійде́м.
Буде перемога в нас
Лиш. Край покладем
Цій війні. Мине вона.
Назавжди мине
Безпощадна ця війна.
Край наш огорне
Мир. У ньому будем жить,
Доки сонце-птах
Буде ясно так світить
В синіх небесах,
Зігрівати нас усіх
Ніжно. Замість сліз,
Плачу, радісний лиш сміх
Буде литись скрізь,
Наче довгая ріка.
Добра доля нас
Оповиє, а гірка
Зникне в той же час.
Євген Ковальчук, 11. 03. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2023
автор: Євген Ковальчук