Ходить весна по землі,
Вже й до нас добралася,
Вже вербиченька в селі
Котиками вбралась.
Ой вербичка,вербиченька,
Горить моє личенько,
Як весна настала ця
Серце закохалося.
Під вербою вже травичка
Вся позеленіла,
Ходить сюди молодичка,
Гарнесенька , мила.
Ой вербичка, вербиченька,
Горить моє личенько,
Як весна настала ця
Серце закохалося.
Ходить вона до кринички,
Води набирає,
Як побачу горять щічки,
Серце завмирає.
Ой вербичка,вербиченька,
Горить моє личенько,
Як весна настала ця
Серце закохалося.
Що ж це робиться зі мною,
Як мені відкритися,
Хочу з нею під вербою
Ввечорі зустрітися.
Ой вербичка,вербиченька,
Горить моє личенько,
Як весна настала ця
Серце закохалося.
Ми зустрілись під вербою
Обнялись як голубки,
На вербі,над головою
Червоніли котики.
Ой вербичка,вербиченька,
Горить моє личенько,
Як весна настала ця
Серце закохалося.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Малиновый Рай