ЗГАСАЄ ДЕНЬ

ЗГАСАЄ  ДЕНЬ

Згасає  день,  згасає  він  щомиті,
У  море  вийшли  вражі  кораблі,
А  ми  любов’ю  з’єднані  й  сповиті
До  України,  рідної  землі.

Згасає  день  і  вже  не  поверне́ться,
Йому  не  буде  більше  вороття,
А  доля  нам,  вкраїнцям,  усміхнеться
І  квітами  устелиться  життя.

Пелю́стками  троянд  воно  розквітне
І  ворог  нас  не  буде  убивать.
А  майбуття  усім  нам  буде  світле,
Вкраїна-ненька  буде  процвітать.

Розквітне  наша  ненька,  забуяє,
Це  молимо  у  Бога  ми  усі,
А  поки  що  нас  ворог  убиває
І  постріли  лунають  звідусіль.

В  нас  буде  МИР  і  буде  ПЕРЕМОГА,
Дорогу  нам  торує  сам  Госпо́дь,
Тяжкая  доля,  сльо́зи  і  тривога…
За  воїнів  до  Бога  ру́ки  зводь.

Згасає  день  й  цього́  не  зупинити,
Та  зупинити  б  кляту  цю  війну,
Щоб  далі  нам  у  МИРІ  знову  жити,
Здолати  цьо́го  вбивцю-сатану.

05.04.2023  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР