Ти задаєш питання - хто я є?
Яке ім‘я вдягла я наче шати
За п’ять хвилин дванадцята проб‘є
Але мені не хочеться втікати…
Питай мене,занурся у мій світ
Створи для мене найцінніший спогад
Візьми мене з собою у політ
Дай сил мені,щоб не відвести погляд
Загублена,розгублена - Твоя
Босоніж йду,без туфель кришталевих
Ти хочеш знати,хто насправді я?
Водночас і слуга,і королева.
І тінь Твоя,і світло у пітьмі
Я щит і зброя у холодних війнах
Я - крик душі і сповіді німі
Що прописом лягли в Твої обійми
Зрадливий щем при доторку долонь
Що зносить розуму усі несучі стіни
Без бою хочу здатись в Твій полон
Віддати все без відчуття провини
Роби,що хочеш. Бачиш - я Твоя
Офірою без сліду розчинилась
Скажи мені - а хто насправді я?
І ким була,і як тут опинилась…
Мене складаєш в пазл,як досьє
А спробуй в мою душу зазирнути…
Якщо волієш знати,хто я є,
Спитай мене,ким я хотіла бути…
Спитай мене,які я бачу сни,
Про мої мрії,спогади і плани…
Яка ціна життя серед війни…
Що ранить душу,що лікує рани…
Мені з Тобою холодно стає…
Босоніж йду,а хочеться літати…
Ти знов мене питаєш - хто я є…
А я більше не маю,що сказати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Infenochka