Богдан-Олег Горобчук. Осмысление снега

снег  идёт  в  моей  голове  с  октября
зажмурю  глаза:  снегопад  
засну:  вижу  следы  на  ладонях  зимней  ночи
что  вырвала  весь  свет  с  корнями  
просыпаюсь:  в  сияющую  бездну  зимнего  дня  

прячусь  дома:  
снег  вытягивает  наружу  
как  мощный  магнит  –
шрапнель  сквозь  ткани  дома  

пишу  стихотворение:  
вокруг  сплошные  слова,  а  рядом  –
дуб,  орех  
отвернулся  от  окна,  говоришь...  
повернулся  –  снег

голова  снежит  
сердце  снежит  
снежат  глаза  под  линзами  
снежит  в  боку  когда  бегаю  

но  когда  ты  говоришь  сквозь  сон:  
такой  холодный,  куда-то  ходил?  
а  ну  обними  меня!  
снегопад  как  будто  уменьшается  
и  за  сплошными  словами  
проглядывают  чёткие  сущности  и  глубокие  пространства

2017

(Перевод  с  украинского)

Осмислення  снігу  

від  жовтня  йде  сніг  у  моїй  голові  
заплющу  очі:  снігопад  
засну:  сняться  сліди  на  долонях  зимової  ночі  
що  повиривала  все  світло  з  корінням  
прокидаюся:  у  сяючу  безодня  зимового  дня  

ховаюся  вдома:  
сніг  витягує  назовні  
як  потужний  магніт  –    
шрапнель  крізь  тканини  дому  

пишу  вірш:  
довкола  суцільні  слова,  а  поруч  –  
дуб,  горіх  
відвернувсь  від  вікна,  говориш...  
повернувся  –  сніг  

голова  сніжить  
серце  сніжить  
сніжать  очі  під  лінзами  
сніжить  у  боці  коли  бігаю  

але  коли  ти  кажеш  крізь  сон:  
ти  такий  холодний,  ти  десь  ходив?  
ану  обійми  мене!  
снігопад  ніби  меншає  
і  за  суцільними  словами  
проглядаються  чіткі  сутності  й  глибокі  простори

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979885
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 11.04.2023
автор: Станислав Бельский