Хрести, хрести... в оточенні печалі...
Злетів у попіл неба — тихий дзвін,
Душа за ним зірвалась навздогін,
Сльоза завмерла на щоці запалій
+
Старим крукам тривожити б не варто
Воістину священу вічну тишу,
Де янголи - героїв снами тішать,
Красивими, мов фрески Леонардо
+
Лиш спогад ввічливо проник у спокій,
Ножем під серцем ріжуть почуття...
На чий олтар покладені життя?..
На чорних долях втрати слід жорстокий
+
Ці імена — не стерти жорнам часу,
З них виростуть поеми та легенди, —
Міцні нерукотворні монументи,
Сумні й квітучі пам'яті оази...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2023
автор: VALD