Щаслива попри темряву й війну,
Бо в темряві стають видніші зорі,
Бо мрію, посміхаюся, люблю
І світло від людей - в моєму колі.
Таких щасливих тут багато нас,
Хто, мов з кресала, висікає іскру
З душі своєї, сповненої змісту,
Знаходить собі справу повсякчас.
Щасливі, бо у світі не самі.
Знов за вікном народжується ранок,
Такий жаданий у суцільній тьмі.
Життя триває і лікує рани.
Таких щасливих не перемогти.
Боротися біда не раз навчила.
Ми ті, хто крила має за плечима.
Ми справжні українці, саме ті. 💙💛
24.12.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2023
автор: Марина Панфьорова