Плаче і плаче Земля,
Ні чому людей не навчила війна.
Сльози із неба падають вниз,
Як гірко планеті, хижак - Схаменись !
Сранку до ночі капає дощ,
Очки свої небо прикрило.
Дивитись на горе воно вже стомилось.
Гірко, ой гірко біжать ці струмки.
Хижі ви звірі, ви - хижаки.
Попелища й пожари -Ваші сліди,
Там де ви лише чвари,
Попелища й пожари -звірства сліди.
Всю вже планету ви полонили,
Всю цю земельку ви перерили.
Що ж залишили - могили, могили.
Що ж ви безумні тут натворили ?
[b]Цей генофон не випускають за кордон[/b]
Українців постійно експлуатують,
Свої своїми тут торгують.
Свої своїх тут обкрадають,
Та нездійсненного чекають.
Цей дивовижний генофон
Не випускають за кордон.
У злидні нас чомусь заводять,
На махінаціях розводять.
Статево тут всіх розділили
І половинки спокусили.
У нас цвіли гени Європи,
Родючі землі процвітали.
Та нас постійно обкрадали,
На нас постійно нападали,
Дівчат в гареми викрадали.
І половинки роз'єднали.
Не рвіть ви квіти польові,
Вони прикраси для землі.
Самим пора вже працювати
Та працю інших шанувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: oreol