На схилах, знайоми, бузкові сади
і наче парфюми розлиті.
Ьи знову с тобою підемо туди,
а в селфі залишить щасливі ті митті.
А знизу дзінниця в блакиті стоїть,
і обрій з мостами в тумані..
Парфюми злітають, та кружать цю мить
бузкове то щастя в весняній омані.
Я радий тому, що й ти розцвіла
Що щочки рожевими стали..
Що є та дорога, на краю села
Там синяя птаха, яку ми спіймали…
12.04.23.
Микола Романьков
Україна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: Романьков