Осіння предтеча

Спливає  днями  літо,
Злива  струмки  тепла.
Яскраві  згаснуть  квіти
Край  рідного  села.

Застогне  трактор  в  полі
На  жовтязній  стерні,
Малюючи  поволі
Чорноти  розрізні.

А  листя  зеленаве
Зів`яне  і  в  дощах  —
Застигне  золотавим
Лиш  втратою  в  очах.

Й  затихне  гай  співучий,
Зчорніють  полини…
Цей  образ  неминучий,
Та  тільки  до  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: Шарм