КОЛИ ПІДУ ЗА МЕЖУ

Коли  піду  за  межу  -  інший  світ
Там  ,  де  дуб,    ясени  крислаті.
Востанє  погляну  на  райський  квіт  
Вклонюсь  низенько  рідній  хаті.

Я,  залишу  тихо  земне  життя
Сирітку-  хату,    вишневий  сад.
Друзів  ,родину,  і  своє  дитя
згасну  зорею    у    листопад.

Я  загублюсь  у  сизім  тумані
Заплаче  гірко  небо  дощем.
Як  зійде  сонечко  на  світанні
Зніме  з  мого  серця  біль  і  щем.

Там  на  вигоні  на  краю  села
Вітер  заколише  вічні  сни.
Тіло  землі,  щоб    деревом  росла
Калиною    у  цвіті  весни.

Зима  мій  слід  замете  снігами
Дороги,  стежки  ,де  ходила.
Погляну  пташкою  -  небесами
На  земний  рай,  який  любила.

Голубкою  прилечу  до  хати
Постукаю  у  шибку  крильми.
А  тут  я  вчилась  пісні    співати
Славила  життя  серед  зими.

 








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2023
автор: Чайківчанка