Знову стукотять ці вагони
І залізниця біжить у даль.
Залишились сірі перони,
А з ними тужлива печаль.
Біжать у мрію мої думки,
Їх веде сталева магістраль.
Минуле зачинив на замки
Та закутав у сіру вуаль.
Бурхливі води відшуміли,
Уже течуть новітні струмки.
Зберегти щастя не зуміли,
Пишемо порізно сторінки...
Ми малюємо своє щастя,
Прокладаєм свої дороги.
І нас відновлює "Причастя",
Оминаєм круті пороги...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2023
автор: Віктор Варварич