коли тебе брутально вигнали з роботи,
й ти не маєш грошей на хліб,
і навіть не маєш де жити,
і твої черевики стопталися,
застрелься.
коли суботнього вечора
ти хотів би піти зі своєю дівчиною
десь погуляти чи повечеряти,
а натомість лиш мовчки дивишся,
як твоя дівчина йде з твоїм другом,
застрелься.
втім, не стріляйся, а краще послухай
мого нехитрого слова:
усвідом: всі нещастя цього життя —
ефемерні, як квітка папороті.
завтрашній день, безперечно,
вже не буде таким сумним.
озирнися довкола, поглянь на людей:
вони переважно не мають нічого
з того, що маєш ти.
вони не завадять тобі
жити за божим прикладом;
їм недоступні твої
думки, почуття та мрії, —
вони переважно не мають нічого
з того, що маєш ти,
і навіть не мають сили
цього тебе позбавити
https://www.youtube.com/watch?v=XeUXzVtGTt0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2023
автор: Lesley