Я знаю, що віршовані думки́
Мої вже з часом втратять сенс,
Коли не буде і війни,
Зійдуть старі емоції зі сцен.
Та, згоден і на забуття,
Аби війна скінчилася скоріше,
Щоб залунало вже життя,
І його барви сяяли світліше.
А зараз, знову у дорогу,
Де тільки попіл і вогонь,
Не відчуваєш де вже і тривогу,
Змиваючи і смерть з долонь…
Та прорвемо́ся. Буде Перемога!
А двічі нам не помирати.
Як навчені літати ще з порогу –
Ніколи і не будуть плазувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2023
автор: Юрій SH(Шторм)