Весна, набухшими бруньками,
Прийшла нарешті в зимній сад,
Пройшлась замерзлими стежками
Й давай скоріш наводить лад !
Сніжок останній розтопила,
Земельку щедро відігріла,
Уважно глянула на став -
Чи є ще лід, чи вже розта́в ?
Туманом сивим оповитий,
Дзюрчить руча́єм талий сніг -
Зимовий час своє добіг...
А Дід Мороз несамовитий
Ледь, зранку, хрускає з-під ніг -
Він в сплячку бідненький заліг...
В прогалині, як перли - квіти,
Пробившись через жухлий сніг,
Казкові, милі первоцвіти
Красуються, як в дивнім сні ...
Весна ж бо часу не марнує -
Від серця всім тепло дарує,
І разом з сонцем, з вишини
Промінчик простягла мені !
Зманила в гості теплий вітер,
А щоб лунав пташиний спів,
Зазвала з вирію птахів :
- Додому час усім летіти !
У рідний край ! Пісні співать !
Концерт в гаю пора давать !
Одна нахабна Завірюха
Веде себе, як хуліган !
Весни, зухвала, геть не слуха...
Танцює зимній свій канкан,
Як тільки Ве́сна відвернеться !
Ніяк вона не схаменеться,
Хурделить сніг на ніжний цвіт -
Завіять хоче цілий світ !
Та стрілась з вітерцем гарячим -
Ой, як же він її обняв !...
Іще б лиш трішки - і здолав,
Гарячим подихом юначим !
Ледь вирвалася - не спіймать
І га́йда в ліс - скоріш тікать !
Метнулась з страху по дорозі,
А потім - через бурелом !
І опинилася в берлозі,
З ведмедем за одним столом.
- Послухай, друже косолапий,
Єсть діло... Добре дам на лапу...
Берлогу здай, щоби пожить...
Та літо якось пережить !
Ведмідь второпав, хоч спросоння,
Що діло вигідне. Зопа́лу
Ціну заправив... Ой, чималу !
Й угоду склали... Двохсторо́нню !
Тож Завірюха міцно спить...
Весни прийшла чарівна мить !
12.04.2023 р.
Фото " https://wallpapers-fenix.eu/lar/181123/175324532.jpg"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2023
автор: Родвін