Хай знов тобі прийдуть нічні дощі,
Зеленокрило, ніжно і мрійливо,
Були ми під годинником одні,
Шарі́лися в обіймах неквапливо,
І зупинявся час серед стежин,
Солодка мить збігалася у тишу,
Потоки поцілованих краплин,
Як ліки душ скрадалися із вишу,
І запускався часу тихоплин,
І настрій, що теплом серцями рушив,
Ми на зупинці вічності вітрил,
Взаємність стала за́мком непорушним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2023
автор: Валерій Лазор